Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

Щотижнева газета «33 канал» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
НАЙБIЛЬШИЙ ТИРАЖ В ОБЛАСТI
— 92,5 тисячі примірників на тиждень, 24 сторiнки А3

+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50

  11.05.2005




























  • Середа, 11 травня 2005 p.

    СТРИЖАВСЬКОЮ ЗОНОЮ... КЕРУВАВ "ПАХАН" ТАРІК. Коли начальник був у запоях?
    

    Loading

    Друкуємо газети

    Три роки тому у Стрижавську колонію суворого режиму прийшов новий начальник — Магомед Магомаєв. Перевели його з Луганська піднімати зону, яка «прославилась» на всю Україну підкопом і втечею шести засуджених. Магомед Расулович каже, що коли прийняв колонію, був шокований — на зоні повний «бєспрєдєл». Усі питання засуджені вирішували з «паханом» зони Таріком. А на дахах росли дерева...

    - Магомеде Расуловичу, невже колишній керівник нічого не знав про підкоп?

    - Якби він знав, це були б «розборки» зовсім іншого характеру. Навряд чи він був у курсі. Бо на той момент як такої адміністрації в колонії не було, жодного заступника, жодного начальника. Командували тут засуджені. Головним був Тарік, він — з впливового київського угруповання. В нього була окрема камера. На поясі два мобільники, позаду постійно два особистих охоронці...

    - І це все тут, за гратами?!

    - Так, ходив, керував зоною. Всі засуджені йшли до нього, і він вирішував усі питання. До речі, про підкоп «здали» хлопців саме Таріку, а не адміністрації. Він їх тоді викликав, їх добре помолотили, але вони все одно докопали той хід. До речі, цього Таріка при колишньому керівникові і за його розпорядженням вивезли з зони в одну тюрму, там якраз сходка була, його там коронували і зробили «паханом» Стрижавської колонії. Після цього Таріка привезли назад у Стрижавку. Зараз його тут немає, за кілька днів до мого призначення перевели у Дніпропетровськ.

    - А хід замурували?

    - Ми його по периметру заклали арматурою і повністю залили бетоном. Так що ніхто в нього не вкопається.

    - Після втечі до нашої редакції прийшов колишній засуджений, який розповів, що втікачі багато і не копали. Каже, що хід існував давно, його просто свого часу засипали, а ці засуджені цей шматочок підрили і втекли. Це правда?

    - Я вивчав це питання. Цей останній підкоп був свіжим. А ось коли ми робили ремонт теплиці, то дійсно ще на один підкоп натрапили. Довжиною він 25 метрів, шириною півтора метра. Кажуть, його років 13 тому викопали, але на поверхню він не виведений. І всі ці роки по ньому ходили, і він не обвалився. Просто грунт тут глиняний, і він добре тримає такі підкопи... Той тунель ми теж залили бетоном.

    - Що ще вам довелося робити після того, як залили бетоном підземні ходи?

    - Заборгованість по зарплаті складала майже 133 тисячі грн. За фінансовим станом я отримав установу зі збитками 8 млн. 799 тисяч грн. Заборгованість по електроенергії — 1 млн. 080 тисяч грн. Продукція не випускалась, а робили приписки на паперах, укладались фіктивні документи, виготовляли печатки неіснуючих фірм — тільки на цьому збитки склали 5 млн. 244 тисячі гривень. У нас в сейфі так і лежать ці фіктивні договори. Нестача основних засобів на 638 тисяч, розукомплектоване обладнання на 840 тисяч гривень. В гаражі не вистачало більше 20 одиниць транспорту, в ДАІ вони рахуються, а насправді немає. В адмінкорпусі тепло було тільки в кабінеті начальника, решта співробітників 18 років замерзали. Ось гляньте, у цій будівлі — свердловина, звідки брали воду для засуджених. То там була несправна каналізація. Уявляєте, стільки років усі ті нечистоти стояли у підвалі на свердловині і засуджені пили ту воду! Я не витратив жодної копійки, але за тиждень ми полагодили ту каналізацію. Крім того, усі підвали охороняючих об'єктів доверху були забиті сміттям. За кілька днів ми вивезли 80 машин сміття з цих підвалів. А в одному знайшли гори книжок, написані про славного генерала, колишнього керівника. До речі, ось ще одна красномовна цифра: в 2000 році через поточний рахунок підприємства пройшло всього 527 грн., а в минулому році ми заробили вже 2 млн. 398 тис.

    - Яким чином вашому попереднику вдалося уникнути відповідальності? Адже перевірки і тоді проводились...

    - Він дуже круто стояв тут. У Вінниці не одному десятку чиновників побудував дачі, будинки, гаражі. Та в нього ціла бригада працювала у Києві на дачах для високих посадовців. От вони «кришували» його. В його руках були безкоштовна робоча сила, техніка. І, до речі, тоді йому подарували іменний пістолет. Досі засуджені пам'ятають, як він ходив, ним розмахував і лякав засуджених.

    - Магомеде Расуловичу, сьогодні колишній керівник установи усіляко стає на захист людей, які скаржаться на те, що ви не дали їм квартири...

    - Усіх тих людей, кого він свого часу звільняв, ображав, скорочував — сьогодні зібрав їх під своє крило, вони до нього додому їздять, він на власному транспорті возить їх у Стрижавку. Але виходить, що все, що він натворив, то сьогодні сам вивертає назовні.

    Мова зараз йде про барак. Там чотири сім’ї не отримали квартири. Але вони і не мають підстав на це. Один чоловік звільнений у 1991 році. Другий — у 1992 році, третя жінка взагалі ніколи в колонії не жила, і вона самовільно зайняла барак. І четвертий — працював у нашій колонії до 2004 року, а потім звільнився за власним бажанням. Значить, повинен звільнити те житло. Але ні. Перший чоловік звільнився ще 15 років тому, і він мовчав, нічого не вимагав, бо має будинок у Стрижавці, і раптом через 14 років почав вимагати квартиру. У 2003 році була комісія з райдержадміністрації, яка дійшла висновку, що барак ветхий, капітальному ремонту не підлягає. Та ви самі подивіться — збитий з дощок будиночок, без води, газу, світла. Колись там були кабінети працівників колонії. А потім барак віддали під тимчасове житло. Усім працівникам установи, які жили у бараці на законних підставах, ми житло дали. Залишились ці чотири сім’ї, які не мають права, але вони вимагають квартири. Усі ці сім’ї мають житло. Вони в колонії не працюють, ні в бараці, ні у Вінницькому районі не прописані, немає підстав ставити їх на облік, бо вони мають житло. То що вимагають? Якщо сьогодні я піду їм на поступки і дам квартири, то завтра буду відповідати у прокуратурі за порушення законодавства. Але ці люди, підбурені колишнім керівником колонії, пишуть. Ось рішення комісії облдержадміністрації — порушень у виділенні житла немає. А сам цей керівник добре знає, як він роздавав квартири направо і наліво.

    - Що ви маєте на увазі?

    - Ось протокол розподілення житла у 1994 році. Останній пункт — клопотання про виділення квартири П. Так 21-річний племінник колишнього керівника установи отримав квартиру, хоча в колонії навіть не працював. Він прийшов сюди в 1998 році. Ось ще один протокол 1999 року, і там також виділена квартира цьому самому племіннику. Якщо ви уважно прочитаєте цей протокол, будете вражені, мабуть, не менше за мене. Йшло розподілення квартир у Вінниці. Читаємо: «Пропоную провести розподіл квартир у Вінниці шляхом розподілення житла працівникам, які знаходяться в кінці черги. Бо якщо квартири у Вінниці отримають сім’ї, які перебувають на обліку з 1983 року, то це призведе до незручностей при переїздах з місця роботи у Стрижавці додому у Вінниці». Тобто, уявляєте, зібрався голова і 5 членів комісії і вирішили, що людям буде незручно жити у Вінниці. І знаєте, чому вони так зробили? Бо сам голова і двоє членів комісії стояли в кінці черги під номерами 49, 52, 59 та 61.

    А от забирати квартири вони могли швидко. Одному працівнику 15 вересня 1999 року виділили квартиру, а через 5 днів пишуть новий протокол, мовляв, за порушення трудової дисципліни забрати квартиру і посунути у черзі на один рік. І він не один такий. Зараз у колонії працює хороший робітник, має дружину, двох донечок. То йому двічі давали ордер і двічі його забирали. Чому? Бо він простий трудяга, не наближений до начальства.

    - Магомете Расуловичу, сьогодні багато говорять про «екологічну бомбу» — через несправні очисні споруди неочищені стоки з колонії потрапляють у Буг...

    - Цю інформацію розповсюдив той самий колишній керівник установою. Але якщо він має пам'ять, то нехай згадає, що саме при ньому були знищені ці очисні споруди, їх розікрали в 1997-98 роках. На сьогодні ми провели значну роботу — замінили труби, замовили експертну оцінку технічної документації, купили компресор та трансформатор, на складі вже лежить куплене обладнання для очисної станції. Так що в цьому році почнемо роботи по капітальному ремонту очисних споруд.

    - Ви згадали, що воду для засуджених брали із свердловини, що стояла у нечистотах. Мабуть, це позначилось і на здоров’ї засуджених?

    - Порівняйте для прикладу захворюваність на туберкульоз: 1999 рік — 215, 2000 — 243, 2001 — 211, 2002 — 112 чоловік. Я прийшов, і вже в 2003 — 60 чоловік, у 2004 — 75.

    - Як ви цього добилися?

    - Я просто почав годувати засуджених. Сьогодні вони їдять так, як на волі не кожен має. І вже є результати. Якщо в період з 1997 по 2002 рік у колонії померла 71 людина, то за останні три роки — всього одна смертність. І та від СНІДу. Ми слідкуємо за здоров’ям, обов'язково проводимо флюорографію, як тільки виявляємо початкову стадію туберкульозу — вивозимо ув'язнених на лікування у Миколаївську і Херсонську області.

    - А скільки у вас ВІЛ-інфікованих?

    - У нас є і ВІЛ-інфіковані, і хворі на СНІД, цю цифру розголошувати не можу, але скажу, що їх не більше 50. Усі вони наркомани. Раніше ж тут була наркозона. Усіх наркоманів звозили у Стрижавку. Зараз вже за звичкою везуть. Але засуджені одразу повідомляють про свою хворобу, адже живуть вони разом з іншими поселенцями.

    - Скільки сьогодні засуджених?

    - Близько 1700 чоловік. З них всього 8 чоловіків пенсійного віку. Середній вік до 35 років. Є 11 хлопців до 20 років. І нагадаю — тут відбувають покарання чоловіки, які скоїли два і більше злочинів.

    - А хто сьогодні «пахан» зони?

    - Немає. Бо сьогодні «пахан» зони — я.

    Ірина ЯРОШИНСЬКА 


    21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
    Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
    E-mail: chanel33@vinnitsa.com


    аборт, мини аборт, контрацепция,

    Украинская баннерная сеть

    Дайджест 'СЕДМИЦА' - Православные новости за неделю
    Архив
    д а й д ж е с т а
    Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви
    

    since 1.08.2001


    since 3.06.2004


    
    АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53      2009 рiк  №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2010 рiк  №№  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12

    

    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 26 2009 рiк:   №№ 3, 4, 11, 13, 14, 16, 25 2010 рiк:   №№  3, 4, 5

    

    АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 21, 22, 23 2009 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 12, 13, 14, 23 2010 рiк: №№ 2, 3, 5
    

    21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
    Тел. +380 432 515-226

    E-mail: chanel33@vinnitsa.com

    Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
    Виходить українською та російською мовами.
    Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
    Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
    При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
    Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =