Щотижневик "33 канал" :: ЧОМУ СПИРТЗАВОД У ЦЕНТРІ ВІННИЦІ СЬОГОДНІ ІСНУЄ ЛИШЕ НА ПАПЕРІ або Історія про те, як стратегічну галузь Вінниччини довели "до ручки"

Щотижнева газета «33 канал» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
НАЙБIЛЬШИЙ ТИРАЖ В ОБЛАСТI
— 92,5 тисячі примірників на тиждень, 24 сторiнки А3

+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50

  7.12.2005

























  • Середа, 7 грудня 2005 p.

    ЧОМУ СПИРТЗАВОД У ЦЕНТРІ ВІННИЦІ СЬОГОДНІ ІСНУЄ ЛИШЕ НА ПАПЕРІ або Історія про те, як стратегічну галузь Вінниччини довели "до ручки"
    


    Loading

    Друкуємо газети

    Вінницький спиртзавод ще у 1998 році вважався найкращим у нашій області. Не лише за обсягом виробленої продукції, а й за розвитком інфраструктур, якістю виробленої продукції.

    Сьогодні директор заводу Василь Іванович Шкляр приходить на роботу. Але не в свій робочий кабінет. Бо його немає. Немає ні приймальної, ні секретарки… Максимум, де знаходиться йому місце — це у маленькому приміщенні КПП. Та й працюють тут вже не сотні людей, а лише 20 чоловік. Переважно — охоронники. Бо підприємство вже фактично не існує. Де-юре Вінницький спиртовий завод є на папері, а де-факто — це кілька напіврозвалених приміщень. Решту продано. За невеликі гроші. Щоб не сказати словами з мультика… «даром».

    СПИРТОВИЙ ГІГАНТ ПЕРЕТВОРИТЬСЯ У ВУГЛЕКИСЛОТНИЙ

    Василь Іванович сьогодні і не приховує, що проти нього порушені кримінальні справи. Прокуратура, яка проводить розслідування стосовно розпродажу майна спиртзаводу, вбачає в його діях зловживання службовими обов'язками, халатність… Але це поки що не доведено, адже слідство триває. І тому керувати колишнім спиртовим гігантом, який залишився фактично на папері, доручають Шкляру.

    Він, як ніхто інший, знає, що відбувалося за цей період на підприємстві, бо спочатку був тут заступником директора, потім директором. Затим знову повернувся до виконання своїх обов'язків. Йому як нікому іншому відомо, що призвело до такого катастрофічного занепаду підприємства. Проте він переконливо говорить, що на той момент ситуацію змінити не було можливості. Керівництво галузі чітко знало реальний стан справ. А він робив все, що міг. Але нічого вдіяти не міг. І те, що від заводу, який знаходиться майже у центрі міста, реально залишилися «ріжки та ніжки» — теж не з його особистої вини.

    На жаль, Василь Іванович, напевно, нічого не знає (або робить вигляд, що не знає) про те, що розповідають його підлеглі. Ті, які колись і працювали на заводі, і ті, кому доля підприємства не байдужа. А розповідають вони про те, що вже сьогодні довести документально неможливо. А це те, як вивозили машини демонтованого обладнання (переважно метали), що це робилося вночі. Спочатку із території підприємства виїжджав легковик. Він перевіряв дорогу на наявність дорожньо-патрульної служби. Якщо все було «чисто» — виїжджала вантажівка. За нею — теж супровід.

    А ще дивляться його екс-підлеглі на те, що відбувається із територією заводу. Ще кілька років біля самої прохідної був розбитий чудовий фруктовий сад. Працівникам було заборонено збирати навіть ті плоди, які впали. Вони йшли для якихось потреб підприємства. Сьогодні про колишній сад тут нічого не нагадує. Всі дерева викорчувані, а майданчик засипаний щебінкою. Таких парадоксів можна розповідати безліч. Обурюватися, говорити про реприватизацію тощо…

    Але, як сказав теперішній керівник спиртової галузі області Василь Мамчур, назад ситуацію вже не повернеш. Головне — зберегти те, що залишилося… А це невелика територія, бо вже і земля відійшла новим господарям.

    Хто став новим власником території заводу — ніхто не приховує. Спочатку були орендарі, а потім ті, хто викупив: підприємство «Техногаз». Саме цю структуру і пов'язують із іменем одного із народних депутатів від Вінниччини. А ще назва комерційної структури нагадує вінничанам події кількарічної давності, коли злетів у повітря один із орендованих цим підприємством цехів на ламповому заводі. Тоді загинули люди. Трагедію, яка відбулася, називали нещасним випадком. Сьогодні ж подібний об'єкт, де вироблятимуть вуглекислоту, будується майже в центрі міста, на території спиртзаводу.

    Але це вже інша історія. Головне, щоб більше вибухів не було. Бо поряд розташовані житлові будинки. І масштаби трагедії можуть бути значно більшими.

    ПОДАТКІВЦІ АРЕШТУВАЛИ СПИРТ. Це був перший крок до банкрутства

    Як на мене, те, що відбулося із Вінницьким спиртовим заводом, нагадує класичну схему, за якою збанкрутіли тисячі підприємств в Україні. Ця схема цілком вписується в рамки закону, але не совісті більшості керівників та господарників.

    Ось що розповів Василь Мамчур, який вже п'ять місяців знаходиться на посаді в.о. директора об'єднання «Поділляспирт».

    - У мене є на руках акт перевірки КРУ правильності відчуження майна Вінницького спиртового заводу. Він наданий ревізором «Укрспирту». На Вінницькому спиртзаводі виробництво спирту припинено у 1998 році. Але я не хочу коментувати цієї події. Постраждало дві організації — безпосередньо «об'єднання», яке закупило зерно і дало на переробку спиртзаводу, та організація, яка надала в кредит це зерно, після чого спирт із заводу був конфіскований і реалізований податковою адміністрацією. Кошти так і не були повернуті об'єднанню і одному із кредиторів, який поставляв зерно.

    Що стало основною причиною такої ситуації? Наскільки мені відомо, спирт був вироблений без проплаченої ліцензії. А тоді практикувалося, що спирт вилучався і реалізовувався через біржу. Таке сталося із Вінницьким спиртзаводом. З 1998 року завод стоїть і не працює.

    За словами Василя Павловича, в історії 7-річної давності постраждав не лише завод, але й саме об'єднання. Бо він сьогодні знаходиться в подібній до Шкляра ситуації. Але робочий кабінет у нього є і працівників побільше. Через заборгованість об'єднання майже щотижня приходять покупці, які хочуть забрати описане податковою майно, забрати меблі, телефони. Опалення давно вже у приміщенні немає. Словом, від колишнього керівника Мамчуру залишилася напівзруйнована галузь. А на запитання, як щодо спадкоємства розкішного «джипу», на якому бачили екс-керівника об'єднання, Василь Павлович відповів, що йому «навіть велосипеда не залишилося». Лише борги, які він намагається погасити. І це частково вдається.

    - Василю Павловичу, а решта заводів об'єднання в такому ж стані, як і Вінницький? Чому було продано за копійки територію та приміщення спиртзаводу?

    - Згідно із переліком майна заводу, не включені до цілісного господарського комплексу вагова, зерносклад, солодовні, заводоуправління, бункери зернові, механічні майстерні, будівля вуглекислотного цеху, транспортні засоби. Чому не увійшло — не мене запитувати, Є відповідні структури. Відчуження проводилося згідно з дозволами від 11.06 2004 та 9.12. 2003 року. Експертну оцінку проводило ТОВ «Медінтеграція ЛТД».

    Основні засоби продавалися згідно з контрактами і протоколами аукціону Вінницької товарної універсальної біржі. Зараз вже встановлено, що деякі засоби реалізовувалися нижче залишкової вартості. Технічна майстерня загальною площею 1194 кв. м, залишкова вартість 84 тисячі, експертна оцінка 55,9 тис. грн., продано за 67,5 тисячі гривень. Будівля заводоуправління — 574 кв. м. Залишкова вартість — 49,9 тисяч, експертна оцінка — 63,5 тис. грн., 69,4 тис. грн. — ціна продажу. Виходить, що квадратний метр коштував всього 113 гривень. Староміська прокуратура дасть, сподіваюсь, належну оцінку.

    Ще приклади: вуглекислотний цех: 25,5 тис. грн. — залишкова вартість, експертна оцінка — 10,4 тис. грн., продаж — 10,5 тис. Якщо говорити комплексно, то на сьогодні всі комунікації заводу продані. За оренду землі, яка передана заводу, теж ніхто не платив. Сьогодні, наскільки мені відомо, і земля під проданими об'єктами вже перейшла у власність нових господарів.

    Реприватизація заводу? Я не бачу в цьому виходу. Єдине, що треба використати те, що ще не реалізовано. Тому я думаю, що завод буде приєднаний як цех до одного із діючих спиртзаводів.

    Стосовно інших підприємств, то лише зараз підписане доповнення до угоди про відвантаження кошерного спирту до Ізраїлю. Це невеликі обсяги. Вони стабільні, але невеликі. Його використовують для виробництва в харчовій промисловості. Були витрачені серйозні кошти на технічне оснащення Барського спиртзаводу, де його виготовляють. Сьогодні йде процес по модернізації і інших підприємств об'єднання.

    Словом, ті підприємства, які знаходяться в глибинці, за словами Мамчура, ще «живі». Вони помирають набагато повільніше, як Вінницький спиртзавод. Хоча, чесно кажучи, склалося враження, що спиртова галузь області у «комі». Адже сам Василь Павлович наголошує, що сьогодні немає тієї кількості спирту у продажу, що потребує ринок.

    - Василю Павловичу, раніше ви очолювали управління торгівлі у Вінниці. Але чому погодилися обійняти цю посаду? Невже приємніше сидіти в кабінеті з якого ось-ось винесуть меблі, не платять зарплату?

    - Дійсно, вперше в об'єднанні я лише у листопаді отримав заробітну плату. А стосовно призначення... То я командний гравець. Цю посаду мені запропонував губернатор. Він сподівається, що я зможу вивести із кризи галузь. Думаю, що це вдасться…

    Наталія СТРЄЛКОВА 


    21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
    Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
    E-mail: chanel33@vinnitsa.com


    аборт, мини аборт, контрацепция,

    Украинская баннерная сеть

    Дайджест 'СЕДМИЦА' - Православные новости за неделю
    Архив
    д а й д ж е с т а
    Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви
    

    since 1.08.2001


    since 3.06.2004


    
    АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53      2009 рiк  №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2010 рiк  №№  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12

    

    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 26 2009 рiк:   №№ 3, 4, 11, 13, 14, 16, 25 2010 рiк:   №№  3, 4, 5

    

    АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 21, 22, 23 2009 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 12, 13, 14, 23 2010 рiк: №№ 2, 3, 5
    

    21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
    Тел. +380 432 515-226

    E-mail: chanel33@vinnitsa.com

    Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
    Виходить українською та російською мовами.
    Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
    Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
    При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
    Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =