Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

Щотижнева газета «33 канал» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
НАЙБIЛЬШИЙ ТИРАЖ В ОБЛАСТI
— 92,5 тисячі примірників на тиждень, 24 сторiнки А3

+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50
Анонс
  • Чи знiмуть Коцемира з поста губернатора?
  • Два нових листи-попередження отримали “маршрутники”
  • “ЧП” — 15 годин у стiнi провiв замурований вiнничанин
  • 1,5-рiчна дiвчинка, яка випала із 3-го поверху, повернулась додому
  • Кухар Ван Дамма смажить екзотику для вiнничан
  • Хто став героями 3-серiйного “милосерiалу” по-вiнницьки?

  • ПРИЗ
    читацьких симпатій


    КАТЯ


    ІВАН

    
    Звернення Сергія Щетиніна до народу України


    since 1.08.2001

    since 3.06.2004


    ДАВАЙ “СДЕЛАЕМ БИЗНЕСМЕНА”, А ЙОГО ФIРМУ ПОДIЛИМО — за такими принципами у Вiнницi фабрикуються справи на неугодних пiдприємцiв

    Читайте у №42 вiд 15 жовтня 2003 р.

  • У демократичній державі, якою називає себе Україна, недопустимо примушувати людей користуватись тими носіями інформації, яким вони не довіряють. Свобода вибору — один з основних принципів громадянського суспільства.

  • У потязi «Кишинiв-Москва», у зонi митного кордону на станцiї Могилiв-Подiльський, спiвробiтники цiєї служби виявили пiд подушкою та матрацом 27-рiчного пасажира майже 2 кiлограми особливо небезпечного наркотичного засобу канабiсу (марiхуани).

  • …У храмі на колінах стояла модно одягнута молода жінка, років 22. Вона привертала до себе увагу постійною молитвою. Це було якось незвично, здавалося, яке горе може бути у такої дівчини? Хтось з прихожан розказав, що вона вже третій день по кілька годин простоює біля ікони на колінах. Її маленький син помер у два роки від саркоми нирок. Вона молиться, щоб її майбутні діти були здоровими.

  • Фiксацiєю фактiв та почуттiв хтось, можливо, назве програму «Без табу» про постраждалих вiд терактiв у вiнницьких «маршрутках». Усе, про що вони розповiдатимуть у четвер, 16 жовтня, о 22.20, по «1+1», кожен з вiнничан вже сприймає як свiй власний бiль. I хоч пiсля травневих вибухiв минуло рiвно стiльки часу, щоб люди заспокоїлись, постраждалi зневiрились, а «маршрутники»... А «маршрутники» досi возять у «бусах» правоохоронцiв i досi бояться. Останнiй тиждень увага до Асоцiацiї перевiзникiв знову посилилась. Чому?

  • Сьогодні під стіни Вінницького міськвиконкому вийдуть на акцію представники малого та середнього бізнесу Вінниці. У рамках всеукраїнської акції протесту вони висловлюватимуть свою позицію щодо намагання введення нових ставок фіксованого та єдиного податку.

  • 10 жовтня у Вiнницьку мiську лiкарню № 2 доставили 41-рiчну листоношу 1-го вiддiлення зв’язку. Сильно побита жiнка була без свiдомостi — серйозна черепно-мозкова травма i 5 ножових поранень. П’ять годин тривала операцiя. Медики життя потерпiлiй врятували, але жiнка досi знаходиться у комi.

  • Нагадаємо, що лихо сталося у літній день, коли дівчинка, побачивши, як її братики і сестричка побігли на вулицю, вийшла на балкон і через мить опинилась на асфальті. Тоді Світланці Корецькій провели ряд складних операцій. І хоча лікарі не вірили, що вона виживе, вже через 2 тижні дівчинку перевели у нейрохірургію. Тоді ми написали про цю трагедію і попросили усіх, хто може, допомогти багатодітній сім’ї справитись з горем. Що було після публікації? — запитую у мами — Ольги Віталіївни.

  • На останнiй прес-конференцiї голови облдержадмiнiстрацiї Вiктора Коцемира прозвучали обiцянки, заперечення, полiтичнi «розклади», хвалебна ода, пiдрахунки.

  • За кiлька днiв до часу «Ч» мiська влада разом з журналiстами провели рейд по котельнях мiста. Мета — подивитися наскiльки вони готовi до опалювального сезону.

  • За найсвiжiшою iнформацiєю вiд асоцiацiї «Подiлляцукор» переробку бурякiв продовжують 16 iз 22 запущених в сезон цукроварень. Адже 5 заводiв Вiнниччини — Барський, Деребчинський, Ободiвський, Погребищенський i Степанiвський — своє вже вiдпрацювали. У вiвторок зупинився завод в Iллiнцях...

  • Сімейна медицина впроваджується в нашій країні останні два роки. Погано це чи добре? Можливо, це і є світло в кінці тунелю під назвою ст.45 Конституції України, яка гарантує безкоштовну медицину. Адже із приходом сімейного лікаря теоретично ми всі маємо хворіти у кілька разів менше.

  • Одинадцятого жовтня близько сімнадцятої години мешканці однієї з квартир на четвертому поверсі дев'ятиповерхівки №48-а, розташованої в обласному центрі по вулиці Червоноармійській, почули ворушіння та стогін прямо за стіною у туалеті. Здогадалися, що звуки лунають із вентиляційного каналу. Коли покликали людину, у відповідь почули нерозбірливий голос. Крізь «душник» почали розпитувати чоловіка, котрий назвався Валентином, що трапилося. Потерпілий не зізнався, як він опинився у такому положенні. Лише сказав, що він там з п'ятої ранку, і попрохав, аби йому дали води та відчинили двері. Мабуть, бідолаха вже марив...

  • Навiть похмура прохолодна погода та розкопаний впоперек проспект Юностi не завадив вiнничанам 11 жовтня зустрiти гривнями-кравчучками «червоний базар». Чого чекали люди вiд першого осiннього ярмарку?

  • Те, про що говорили напередоднi 90-рiччя Вiнницького ТТУ, сталось - минулої суботи на вiчну стоянку по Хмельницькому шосе стала копiя того самого «першого» мiського трамваю. Роботи над вiдновленням цього вагона за архiвними фотознiмками тривали бiльше 4 мiсяцiв, i ось вона, довгоочiкувана мить - у Вiнницi 15 жовтня вiдкрили унiкальний пам’ятник трамваю.

  • У мiста-курорту Хмiльника - гарна репутацiя не лише серед українцiв, але й громадян близького зарубiжжя. Особливо полюбляють його росiяни. Проте нещодавно там вiдпочивали та пiдтримували здоров'я сенатор Польщi Єжи Суханськi з дружиною. Вiдпочивали, лiкувалися i повезли на батькiвщину приємнi враження. Звичайно, про цю подiю розповiли у Польщi. А пiсля того чимало полякiв мають бажання приїхати до Хмiльника: їх влаштовує i сервiс, i рiвень лiкування, i цiни.

  • - Тиждень тому мене звiльнили за прогул, - говорить Вiталiй Дем'янишин, який донедавна працював лiкарем-терапевтом в Iллiнецькiй районнiй лiкарнi. - Але наскiльки правомiрним саме таке рiшення головного лiкаря таким чином позбутися мене, вирiшить суд...

  • Його вже рік називають народженим у броньованій сорочці. У жовтневу ніч на директора АК «Україна», депутата обласної ради Василя Андрійовича Тарасюка був здійснений замах. Сім зухвалих пострілів пролунали у його будинку в Тростянці. Усі сім куль влучили у голову, але, дякуючи долі, жодна не становила небезпеки для життя. Хоча тепер Василь Андрійович зізнається, що промайнула тоді думка піти з посади, та то був би вчинок, не схожий на Тарасюка. Він не з боягузливих. Ще за часів Компартії відмовився від високої посади. І на останніх виборах за себе не агітував, виїхав одного дня до людей — на цьому і вся агітація. Негоже якось себе почував, начебто переконував усіх, який хороший, а інший поганий. А його вибрали, бо за довгі роки у Тростянці вже нікому не треба розповідати, хто такий цей Тарасюк.

  • Все сталося за лiченi секунди. Молода пара о 22 годинi переходила проїжджу частину по вулицi Келецькiй, неподалiк вiд заправки. Посерединi проїжджої частини вони зупинились, їх нiхто не пропускав. Праворуч за ходом руху на швидкостi iз увiмкненими мигалками їхала «швидка допомога» — у реанiмацiю везли непритомну жiнку...

  • Йому 94. I вже 8 мiсяцiв цей чоловiк прикутий до лiжка. Бо в нього поламанi кiстки, якi через старiсть вже не зростаються. I сидить у крiслi, i, збиваючись, розповiдає, як перед цим вiн оббивав пороги сiльрад та архiвiв, писав запити у Москву i Київ, але його прiзвища у документах на розпаювання немає. Нiде. Нiби i не було життя. Не було 40 рокiв роботи головним селекцiонером. Не було наукової практики i десяткiв виведених сортiв пшеницi. Розповiдає Сергiй Давидович Ременяк:

  • — Вiдчула себе у крихiтнiй печерцi, зiгнутою. Кругом темно, а згори, де свiтло, невиразно побачила бiлi халати, обличчя лiкарiв, почула голоси: «Бу-бу-бу». Я зрозумiла, що вмираю...

  • Про атомнi станцiї почали говорити в негативному тонi пiсля катастрофи на Чорнобильськiй АЕС. Свiтлом користуватися хочуть всi, а от жити по сусiдству з реактором нiхто, хiба що родини працiвникiв. У радянськi часи почали будувати атомну навiть у Криму, але комусь вистачило глузду не наражати на потенцiйну небезпеку курортний пiвострiв. I все ж атомнi — це реальнiсть, без якої поки що неможливі наша економiка, побут. Найближчою до нашого мiста є Хмельницька АЕС, персонал якої та сiм’ї живуть у мiстечку з сумною назвою Нетiшин. За однiєю з чотирьох легенд, князь Острозький був невдоволений цим селом: «воно мене не тiшить». Тим не менш, сучасний Нетiшин — це улюблене мiсто для його жителiв.

  • Пiсля публiкацiї у минулому номерi нашої газети замiтки «Чи страйкуватимуть студенти аграрного унiверситету?» свою точку зору на проблему проїзду студентiв у громадському транспортi висловив проректор цього навчального закладу Володимир Тодосiйчук:

  • «У першi днi жовтня нас, ветеранiв освiтянської ниви, запросили на святковий “вогник” у рiдну школу №8. Щиро вдячнi ми адмiнiстрацiї, директору Ганнi Анатолiївнi Касiяненко за те, що повернули нас iз забуття, в якому ми, «колишнi», перебували всi цi роки.

  • У цiй справi задiянi адвокати, суди, прокуратура, мiлiцiя. На думку одного вiдомого вiнницького пiдприємця, спiльним бiзнесом незаконними i непорядними методами хоче заволодiти його не менш вiдомий в областi партнер, який залучив до цього знайомих та друзiв. А знайомi та друзi — це люди «при погонах».

  • Найкращi кухарi — чоловiки, це факт незаперечний! Тому престиж ресторану — це не лише i не стiльки його меню, вправнi ресторани та бармен, а перш за все — шеф-кухар...

  • «Моєму синовi зробили операцiю. У однiй палатi з ним лежав хлопчик з Крижопiльського району, який навчався в «електровакуумному» коледжi. Йому зробили операцiю апендициту. I от у цiй палатi ми познайомилися з класним керiвником цього студента Свiтланою Миколаївною Стаднiчук. Молода дiвчина, а скiльки в нiй доброти i енергiї! Вона i до лiкаря пiдходила, цiкавилась здоров'ям хлопця, переживала, як старша сестра, як друга мати. Часто в палату приходили i одногрупники. Вони свою «класну» називали мiж собою нiяк iнакше, як «наша Свiтланка».

  • Наша землячка Свiтлана Катерноза, уродженка Могилева-Подiльського, свого часу закiнчила Вiнницьке музичне училище, потiм — Київську консерваторiю, клас Єлизавети Чавдар. Сьогоднi вона живе в Торонто, спiває у канадськiй оперi «Мiссiсага».

  • Кажуть, що старі — як малі. Такі ж допитливі, такі ж настирливі, такі ж незахищені. І все це правда з однією лише особливістю, що бездітні бабусі та дідусі вже не мають надії. Сьогоднішні пенсіонери живуть спогадами, та у більшості з них і вони невеселі: голод, війна, важка праця. Єдине, що втішало цих людей — діти. Їх проблемами вони жили, для них та заради них.

  • Звертається до вас учасник війни, бойових дій Ніна Василівна Чорна. Ніхто більше від нас не знає, що таке війна і що нам довелось перенести на ній. Вже під час окупації мені, юній дівчинці, також дісталось нелегко, бо я була з сім’ї комуністів. Батько і брат були комуністами. А з лютого 1944 року, коли мені виповнилося 17 років, мене забрали у діючу армію. А демобілізувалась я у квітні 1946 року.

  • «У наш важкий час, коли основна маса людей бiдує, є категорiя сiмей, котрим особливо тяжко. До них вiдноситься i наша родина, в якiй шестеро дiтей (з них двоє немовлят), а ми з чоловiком круглi сироти, не маємо нiяких родичiв. З моєю вродженою короткозорістю я нiкуди не можу влаштуватись на роботу. Живемо на випадковi приробiтки чоловiка i за допомогою городу, на якому працюємо всi разом.

  • Шановні міністре, голова держадміністрації! Цим листом ми хочемо привернути Вашу увагу до тих негативних процесів, які набувають все більшого розмаху у Вінницькому державному технічному університеті.

    
    Друкуємо газети
    Мысль - журнал украинского истеблишмента
    
    АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53      2009 рiк  №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2010 рiк  №№  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12

    

    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 26 2009 рiк:   №№ 3, 4, 11, 13, 14, 16, 25 2010 рiк:   №№  3, 4, 5

    

    АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 21, 22, 23 2009 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 12, 13, 14, 23 2010 рiк: №№ 2, 3, 5



    GISMETEO: Погода по г. Винница