Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

Щотижнева газета «33 канал» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
НАЙБIЛЬШИЙ ТИРАЖ В ОБЛАСТI
— 92,5 тисячі примірників на тиждень, 24 сторiнки А3

+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50
Анонс
  • Викрито завербованого спецслужбами вінничанина
  • Чи хотів Кармаліта різати намет «Нашої України»?
  • Чи сплітають у нас губернаторам “лапті”?
  • Міліція судитиметься з «Без табу»
  • Сестри зустрілись через 40 років
  • Весільну каблучку для Марченко виготовляла наша «Діадема»
  • Священик продавав дітей в Америку... своїм батькам
  • Мати просила у батька за сина 5000$?
  • Все про кабельне телебачення у Вінниці
  • Хворому на СНІД заборонили забрати сина з дитсадка
  • Відкопали підземний хід зі скарбами

  • ПРИЗ
    читацьких симпатій


    ЛЮДА


    ОЛЕКСІЙ

    
    Звернення Сергія Щетиніна до народу України


    since 1.08.2001

    since 3.06.2004


    У ВIННИЦI ВИКРИТО АГЕНТА СПЕЦСЛУЖБ. Ним виявився вінничанин, який ховався від закону... у закордонній в’язниці

    № 47 вiд 19 листопада 2003 р.

  • Тепер у губернатора Вiктора Коцемира є два перших заступники — першим з них за стажем є Григорiй Заболотний, який займається проблемами агропромислового комплексу. Другим першим є колишнiй просто заступник Микола Дмитренко, який курує питання промисловостi, транспорту, будiвництва, енергетики.

  • На мiжнароднiй виставцi зброї та оборонних технологiй нашу країну представляв i вiнницький «Форт». Вiдомi в Українi пiстолети, аксесуари для зброї, спецзасоби та iншi вироби зайняли свою рекламну нiшу на престижнiй виставцi.

  • Редакція отримала лист: «В районi Вишеньки працiвники «Укртелекому» старанно працюють, прокладаючи новий телефонний кабель у будинках масиву. Кажуть, що це буде цифровий телефон. Пояснiть бiльш конкретно, що воно таке?»

  • Iсторiя ця трапилася рiк тому. На початку лiта на пунктi перетину кордону з Росiєю у Сумськiй областi працiвники Служби безпеки України зняли з потягу дитячий церковний хор. 13 пiдлiткiв вiд 8 до 15 рокiв з Iвано-Франкiвської, Вiнницької, Львiвської, Кiровоградської, Хмельницької областей везли до Москви, а звiдти разом iз iншими дiтьми (з Польщi та Росiї) мали переправити до США. Там їх повиннi були викупити їхнi ж батьки...

  • Уже 10 днiв на Вiнниччинi триває акцiя блоку Вiктора Ющенка «Українi — народного Президента» по збору 3 мiльйонiв пiдписiв «за» всенародне, а не внутрiшньопарламентське обрання глави держави. З минулої п’ятницi сказати своє слово в ходi всеукраїнської акцiї отримали можливiсть не лише мешканцi Вiнницi, але й жителi бiльшостi районiв областi.

  • “Подвiйне дно” буває у багатьох, але такого, як у Олексiя (iм’я змiнено), потрiбно ще пошукати. 29-рiчний вiнничанин працював водієм, таким чином заробляв i утримував сiм’ю. Нiхто i не здогадувався, що у нього є ще й iнша «робота», набагато небезпечнiша, ризикованiша, але i прибутковiша. Олексiй «пiдробляв» у сусiднiй областi у складi злочинного угруповання розбоями та озброєними пограбуваннями. Саме через це i потрапив у поле зору правоохоронних органiв. Коли вiдчув, що земля «горить пiд ногами», вирiшив «пересидiти» деякий час за кордоном. Оскiльки втiкач здогадувався, що його може розшукувати i Iнтерпол, то по приїзді до сусiдньої держави, негайно знищив свiй паспорт, заявивши вiдповiдним органам про його втрату. У новому документi назвався прiзвищем одного зi своїх родичiв.

  • За оперативними даними, заборгованiсть iз заробiтної плати по областi станом на 1 жовтня 2003 року становить майже 77 млн. грн. Облiкова чисельнiсть штатних працiвникiв, яким не виплачена зарплата, складає 75,5 тисячі осiб. (18,2% вiд загальної кiлькостi працiвникiв), причому 29,8% з них заробiтна плата затримана бiльше, нiж на пiвроку, i у перерахунку на 1 працiвника сума боргу складає 746,26 грн.

  • По 7-10 дiб ночують у своїх «КамАЗах» та «ЗIЛах» 740 водiїв зi всiєї України у безпрецедентному яблучному “караванi”, який розтягнувся вiд вулицi Тарногродського аж до Хутора Шевченка. Довжина черги вже складає бiльше 10 кiлометрiв, а останнiй вiдрiзок дороги перед воротами СП «Подiлля-ОБСТ» водiї вже охрестили «щасливою стометрiвкою»! Чому щасливою? Бо сотнi чи тисячi гривень за зданi яблука тут видають готiвкою майже одразу. Недарма кажуть, що таких яблучних черг i таких цiн на яблука немає бiльше нiде в Українi!

  • Про цей унiкальний перстень та це “круте” весiлля знають не лише в Українi. Бо вперше ювелiрна фантазiя вiнничан здобула всесвiтнє визнання i про наш «дiадемiвський» «Хамелеон» ходять легенди. А про весiльнi подарунки, якi отримала наречена мiльярдера — телеканал, вiллу на островi посеред океану i той самий унiкальний перстень, - мрiє, мабуть, кожна жiнка в свiтi! То чи справдi вiнницький «Хамелеон» прикрасив безiменний пальчик теледіви Оксани Марченко?

  • На сучасному дiамантовому ринку виживати нелегко, особливо, коли немає власної сировини. Нелегкi часи 5-рiчної заборони на вивiз росiйської сировини вiнницький «Кристал», здається, пережив. На вiнницький завод росiйськi алмази постачає бельгiйська фiрма. Керiвництву «Кристалу» вдалося переконати постачальникiв, що квалiфiкацiя вiнницьких огранникiв досить висока для роботи з середнiми та великими алмазами. Адже вiнничани, як зараз китайцi та iндiйцi, славились здебiльшого огранкою дрiбних камiнцiв.

  • 21 липня в с. Устя на Бершадщині сталася трагедія, про яку згодом заговорила вся Україна. В оселі Василя Марковича вибухнув газовий балон. Надзвичайної сили руйнівна хвиля та пожежа залишили від будинку лише кілька обвуглених стін. Обгорілого господаря винесли односельці, які збіглися на пожежу рятувати домочадців. На щастя, дружини з 4-річним сином того вечора не було вдома.

  • Ця невигадана історія розпочалася понад 54 роки тому і лише через півсторіччя знайшла свою розв’язку.

  • Чи замислюємося ми, як їм живеться? Навряд. Як зазначив головний лiкар обласного Центру СНIД Олександр Приходський, ставлення до них залишається стереотипно негативним, як до прокажених.

  • 48-річного Миколу Чорного знайшли зі спутаними сіткою ногами, а 20-річного Ігоря Шиндерука – на мілині. Тієї ночі вони зняли 800-метрову браконьєрську сітку, в якій було 300 кг риби. Це стало ціною їхнього життя...

  • Ну, що тут складного — “намалювати” на переходi через дорогу “зебру”, чи бiлi лiнiї, якi дiлять шлях навпiл? Виявляється, що це — цiла наука, i у Вiнницi, навiть у областi, немає таких спецiалiстiв.

  • У наше мiсто з початку процесу iнвестування надiйшло 15,95 мiльйона доларiв. Протягом нинiшнього року надiйшло бiльш нiж 2,5 млн. доларiв. Частка iнвестицiй у розрахунку на одного жителя Вiнницi становить 44,6 долара.

  • Найсвiжiшi розкопки археологiв на Вiнниччинi вкотре ставлять пiд сумнiв таку вiдносну молодiсть бiльшостi подiльських мiст, в тому числi й ювiлярки Вiнницi. То скiльки ж вiкiв iснує наше рiдне мiсто?

  • “Дім — робота — дім” — звичний маршрут. Маршрут кожного з нас. А в душі — постійне бажання... свята, бажання бачити вогні великих міст, відчувати драйв від близької присутності спортивних арен, стадіонів, театральної сцени. А ще подорожувати! Постійно, кожного дня. Щоб потім не було болісно за безцільно ... Далі — ви знаєте самі. Класик як у воду дивився. Хоча, він це казав про інше... Але я не про те. Я про свято. Чому, чому: «делу — время, а потехе — час», а не навпаки?! А ще краще — щоб все й одразу. І свято щоб було в кишені, як казав Хемінгуей, і робота — у ліс не втекла. А ще краще, щоб все це в одному місці, в теплі, в затишку, з кавою в руках... Вдома».

  • В одному з минулих номерів був надрукований матеріал «Маленького Василька батько викрадав тричі». Мова йшла про те, як батько забрав свого сина у матері. Черговий суд про визначення місця перебування дитини ще продовжується. До редакції звернувся батько хлопчика.

  • Так, Нобелiвський лауреат — наш земляк. До того ж — єдиний. Втiм, дивна рiч: серед майже 4000 iмен, наведених у iсторiї мiст i сiл Вiнницької областi, Зельман Ваксман навiть не згадується. Та й у «Большой медицинской энциклопедии» вказано: «Родился в России».

  • Заклад “бiзнесу краси” невдовзi стартує на розi вулицi Порика та проспекту Космонавтiв — обiцяють, що це буде найкрутiший у мiстi спортивно-вiдновлювальний центр. Колись тут був досить просторий оптовий магазин, та згодом планувалось вiдкрити першу в мiстi приватну полiклiнiку на зразок київського «Бориса».

  • — Ми приїхали в село, почали розкопки, — розповiдає наказний отаман Вінниччини Володимир Лебедевич, — i знайшли у пiдземних нiшах кiстяки двох козакiв, а також двох коней, 8 шаблюк, лист сотника Бойка гетьману Мазепі. А ще — старовинну скриню, в якiй була кована Бiблiя кiнця 15 столiття. Цю релiквiю ми передали в Київ на реставрацiю. А прах козакiв — перепоховали. На тому мiсцi побудуємо капличку, де можна буде помолитися за душi наших смiливих вольнолюбивих предкiв.

  • «Візьмемо голодомор 1932-33 років. Так, він був, але ж ніхто не змушував забирати все до зернини. Будь це в інших республіках Союзу, такого б не сталося. Там люди підтримували один одного, попереджали б про обшуки, старалися б не помічати захований хліб. Ось приклад цьому, знайдений документ в обласному архіві «Донос на Будьонного», про який розповів кореспондент «Робітничої газети» Яків Рекрут».

  • Про це написали у листi до редакцiї мешканцi одного райцентру: «...Це ж абсурд якийсь! На вседозволенiсть наших правоохоронцiв вже несила дивитися. Бо виходить, мiлiцiя робить, що їй заманеться. Тим часом, за найменшу провину простого громадянина карають за всiєю суворістю закону. Тобто, що поповi можна, те дяковi зась. А як iнакше пояснити той факт, що наш районний вiддiл по боротьбi з економiчною злочиннiстю очолює працiвник, який у 94-му зловився на крадiжцi 3 свиней iз одного господарства району? Начальник райвiддiлу тодi пообiцяв суворо розiбратися зi своїм пiдлеглим, навiть вiдкрити кримiнальну справу (про це, мiж iншим, писала тодi наша «районка»), але... Як нi в чому не було - «порушник» написав рапорт за власним бажанням, а незабаром «виплив» в органах сусiдньої областi. Чомусь здається нам, якби про справу iз свиньми начальника попередили заздалегiдь, то усе було б шито-крито. Виписали б заднiм числом тих поросят i - все в ажурi. Адже мова про честь мундира!

  • «Бидло»! Таке прізвисько “заробив” український народ від “братів-слов’ян” Польщі, під п’ятою якої разом з Австро-Угорщиною знаходилась більша частина України до так званого «совітського варіанту». А ще були Туреччина, Литва, про маєтки різних панів до сьогоднішнього часу чути в різних куточках України, особливо на Поділлі. І якби не Москва і Росія («орда і азіатщина») – бути сьогоднішній Україні (а може, вже і не бути зовсім) рабами німців-завойовників, які не з подачі Москви намагалися підкорити весь світ заради «Великой Германии». Це якщо говорити про недавню історію. Знову випливають на поверхню замусолені «голодомор» і «репресії», від яких болять не тільки зуби, а й голова. Знову випливають націонал-шовіністичні амбіції і потуги звинувачення Росії в усіх смертних гріхах, а Захід тільки те й робив, щоб потягнути Україну до цивілізованого світу. Це робили навіть і «січові стрільці» під проводом Коновальця, які вірою-правдою служили Австро-Угорщині на «благо українському народу» і яким нині поставлено хрест неподалік від «Книжки». Це і кардинал Шептицький - німецький посібник, це і поліцаї, які носили жовто-блакитні пов’язки з тризубцями, допомагаючи фашистам підтримувати «новий порядок» на загарбаних українських територіях, це і дивізія «СС Галичина», батальйон «Нахтігаль» і інші покидьки українського народу, рештки яких сьогодні в повазі у націоналістів.

  • Вони — веселi люди! Тисячолiття — вiд скоморохiв Київської Русi i до наших днiв — ляльки смiшать i вчать людей. Святкування свого 65-рiчного ювiлею колектив Вiнницького обласного театру ляльок «Золотий ключик» розпочав з гумористичного капусника, присвяченого сузiр’ю лялькарiв.

    
    Друкуємо газети
    Мысль - журнал украинского истеблишмента
    
    АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53      2009 рiк  №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2010 рiк  №№  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12

    

    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 26 2009 рiк:   №№ 3, 4, 11, 13, 14, 16, 25 2010 рiк:   №№  3, 4, 5

    

    АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 21, 22, 23 2009 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 12, 13, 14, 23 2010 рiк: №№ 2, 3, 5



    GISMETEO: Погода по г. Винница