"Молодіжна газета Вінниччини" (м. Вінниця, Україна)

«Молодіжна газета Вінниччини» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
43 тисячі примірників через  тиждень, 8 сторiнок А3
+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50

Loading


since 1.08.2001


since 3.06.2004


аборт, мини аборт, контрацепция,

Дайджест 'СЕДМИЦА' - Православные новости за неделю
Архив
д а й д ж е с т а

Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви




Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
У СТРУТИНЦІ ЗАКРИВАЮТЬ ШКОЛУ, БО… "НЕУПРАВЛЯЄМИЙ" ДИРЕКТОР?

№5 вiд 23 лютого 2005 р.

  • Для кого і для чого воно народжене — ви мали змогу переконатись, читаючи нашу «молодіжку». Мабуть, вперше за всю історію українських газет її чекав такий стрімкий злет — вона визнана кращою молодіжною газетою України.


  • Два роки триває наш редакційний конкурс на «Ідеальну пару». Його умови вам відомі — друзі та близькі, які вважають, що поряд із ними живе молоде подружжя, яке, на їхню думку, заслуговує на почесне та відповідальне звання ідеальної пари, можуть надсилати до нашої редакції їхні фотографії та коротенькі розповіді.

  • 58-річна жінка у двоповерховому будинку в Луці-Мелешківській жила одна. Завжди була гостинна. Не раз до неї приходили сусіди на чашку чаю. А одного вечора до неї прийшов її гарний знайомий із своєю нареченою — запросити на весілля.


  • Від редакції: днями «Молодіжна газета» святкувала свій день народження. Ми народились у дні кохання. Тому і йдемо до вас із відкритістю та любов’ю. Хочемо бачити всіх вас щасливими та заможними. За це і боремось. Сподіваємось, що спільними зусиллями із читачами зробити це буде набагато успішніше. Отож, єднаймось. З любов’ю, вірою та надією — в добрий час!

  • У минулому номері «МіГ» познайомив вас з переможцями предметної олімпіади з математики. Але другого лютого у місті стартувала не менш важлива обласна олімпіада з хімії. В ній, як завжди, змагалися найкмітливіші хіміки з усієї Вінниччини. Однією з тих вундеркіндів, які вибороли призові місця, стала позаштатний кореспондент «молодіжки» Маргарита Гулей.

  • Тетяну (ім’я змінено з етичних міркувань) привезли на госпіталізацію в інфекційне відділення. Молода дівчина була наркоманкою, і останні півтора року у неї вже був СНІД. Тому на молоду вона була мало схожа. Лікарі казали, що їм привезли «живий труп» і сумнівалися, що з лікарні Тетяна зможе піти своїми ногами. Невтішний діагноз, правда? Там довго займалися з цією пацієнткою, але ніщо не допомагало. До лікарні дівчина потрапляла знову і знову. Та, незважаючи на це, її рятували, вкотре були задіяні усі сили, знайдені кошти на лікування. Щодня до Тетяни приходила мама, яка також сподівалася, що її дитину врятують. І ви уявіть її стан, коли повідомили, що «ваша дитина може звідси не вийти».

  • Розпочався конкурс для старшокласників «Кошик знань-2005», який проводиться інститутом менеджменту ВНТУ та «Молодіжною газетою Вінниччини». У кожного старшокласника є шанс перевірити свої знання із економіки, виграти численні призи від спонсорів, а випускникам — ближче познайомитися із інститутом менеджменту.

  • «Чомусь кажуть, що справжньої жіночої дружби не буває, оскільки всі дівчата — потенційні суперниці. Я відкидаю такий невдалий стереотип, бо справжня жіноча дружба таки є, стверджую на власному досвіді. Але потрібно замислюватись, хто саме нас оточує.

  • Часто у нас, підлітків, виникають непорозуміння з батьками. Ми сваримося, миримося, потім знову сваримося. Але інколи наші з ними (чи їхні з нами) непорозуміння досягають абсурду. Особливо, коли це стосується вибору своєї другої половинки.

  • «Мій любий кум — Казанова, і в його паспорті стоїть вже третій штамп про одруження. А от скільки «громадянських» штампів, напевно, він і сам вже не знає. За його словами — «він нічого з собою не може подіяти — ну, такий він від природи — любить всіх дівчат, незалежно від їхнього віку та зовнішнього вигляду». Але жодна з покинутих ним жінок не залишається ображеною на нього.

  • Нещодавно друг мого дитинства запросив мене на каву. Ми сиділи у кафе та згадували ті часи, коли були ще зовсім малими.

  • «…25 січня ц. р., — читаємо у ньому, — відбулася сесія сільської ради с.Струтинка, у якій взяли участь голова райради Олександр Гомон (він же депутат райради від Струтинецького виборчого округу) та начальник відділу освіти РДА Володимир Кудим. Вони ж і повідомили депутатам цієї сільради про закриття місцевої ЗОШ І-ІІ ступенів. Але ж це безглуздя! Якщо у 1942 році німецькі окупанти відкривали у Струтинці школу, то сьогодні «народні обранці» обіцяють возити дітей на навчання в одну з липовецьких шкіл. Про що думають ці «діячі»? До речі, з батьками струтинецьких школярів з приводу закриття школи ніхто не радився. Де подіти 12 учителів? І чи не є таке рішення реакцією на незалежну поведінку і дії директора Струтинецької школи Степана Лісовика, котрий є головою осередку СПУ у ній? Та й більшість педагогів цієї школи соціалісти і під час президентських виборів агітували струтинчан за Мороза у І турі, а у ІІ та ІІІ турах підтримали Віктора Ющенка і голосували за нього.

  • Складно уявити, що комуністи, «рухівці», «УНА-УНСОвці», ліберали та демократи можуть спілкуватися, не показуючи один одному дулю у кишені. Тому, чесно кажучи, була здивована, коли побачила весь молодіжно-політичний бомонд Вінниччини разом. Зібралися вони вперше після подій «помаранчевої революції» на такій собі закритій вечірці, присвяченій створенню Союзу молодих соціалістів. І хоча весь вечір лунали жарти — СМС — куди послали, туди і підуть: ніхто не ображався на це. Бо вже не той час, коли молоді люди стають інструментарієм або молодшим братом великих політиків.

  • Г. Мовчанюк якось сказав: «Поезія — це серце Бога». Достукатися до нього вдається не кожному. А ось студентці Вінницького кооперативного коледжу економіки і права Ганні Клапушинській пощастило: вона пише вірші. І пише, між іншим, дуже оригінально. Про що? А про що може писати 17-річна дівчина? Звісно, про кохання — всепоглинаюче, вірне, а іноді — гірке і зрадливе...

  • Того дня Костянтин (з етичних міркувань імена змінені) залишився доглядати за трьома дітьми. Наймолодшому хлопчику було лише три місяці. Будучи «п'яним в дим», батько не подивився до маленького у колясці. А він в цей час, повністю безпомічний, замотався у пелюшках, капюшоні... На ранок, прийшовши до тями, Костянтин побачив, що малюк не ворушиться...

  • До редакції звернулась бабуся вбитої у листопаді 2004 року студентки кооперативного коледжу. Людмила Тимофіївна у відчаї. Вона більше не знає, в кого питати, кому потрібна смерть її 15-річної онучки. Бабуся впевнена, що під час вбивства дівчина була з кимось із знайомих.

  • Посварившись зі своїм хлопцем, я пішла на зупинку і чекала на свою «четвірку». Замість мого трамваю на зупинку під’їхав старовинний, прикрашений кульками та сердечками, трамвай, двері відчинились, і якийсь хлопець сказав: «Дівчино, заходьте, сьогодні ж День Валентина». Я була першою пасажиркою цього «Трамваю для закоханих».

  • Несподівану пропозицію озвучив новий міністр оборони Анатолій Гриценко. Він припустив, що в Україні невдовзі можна буде відкуплятись від армії. Але не так, як це робилося раніше. Ні для кого не є секретом, що така система діє вже давно: даєш «взятку в карман» працівнику військкомату — і не йдеш в армію. Але якщо нова постанова знайде своє місце в законодавстві, то платити потрібно буде у державну касу, та, не переховуючись, займатись, чим душа забажає — бізнесом, навчатись чи одружуватись.

  • «Зникла людина... Молодий чоловік, 1977-го року народження». З таким тривожним повідомленням 28-го січня у Теплицький райвідділ міліції звернулася сільський голова із села Веселівка. Хвилювання — небезпідставні, адже востаннє Віталія Валігурського бачили 23-го січня.

  • Снігу цього року чекали довго. Дехто навіть адресував листи Діду Морозу, мовляв, що ж це за зима така, засумували за справжньою хуртовиною. І сніг таки пішов. Лапатий-лапатий, білий-білий... Затанцювали у шаленому танку легенькі сніжинки. Снігова феєрія не залишилась непоміченою. Ось як про неї написали слухачі школи молодого журналіста.

  • 14 лютого у загальноосвітній школі № 8 пройшла презентація методичної асоціації вчителів природничого циклу. Обговорювались теми: застосування групової навчальної діяльності як сучасної форми організації навчання та виховання учнів на уроках природничого циклу.

  • Рік тому, випадково, вінничанка Альона потрапила на мюзикл «Екватор», який проходив у Києві. Дивлячись на захоплюючу гру акторів, вона мріяла опинитись на місці героїнь мюзиклу. Мрії збуваються. Пройшло трохи більше року — і Альона з’явилась в мюзиклі «Екватор», у ролі княгині.

  • «Господи, сьогодні я скоїв злочин, злочин проти любові. Точніше, я вчиняв його протягом 2,5 років. А коли отямився, було пізно — любов померла... Я вчиняв його, цей злочин, щодня. Своєю неувагою. І любов померла з голоду. З голоду моєї неуваги. Я настільки звикся, що Вона — Царівна — поруч зі мною, що почав забувати про неї. Точніше, про її любов до мене. А її любов хотіла ... їсти. Вона виснажилась. Я надто мало годував її. Ні, вона не була вередлива, і навіть ніколи не докоряла мені, що хоче їсти. Вона лише кричала про це. Кричала через мовчазні очі Царівни, повні сліз, десь там, у глибині душі. Сліз, які ніколи не виливалися назовні струмками. Переді мною.

    
    Друкуємо газети

    
    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 26 2009 рiк:   №№ 3, 4, 11, 13, 14, 16, 25 2010 рiк:   №№  3, 4, 5


    Украинская баннерная сеть